Olena Rabynovych
Коротка історія українського волонтерського руху у Німеччині
З 2014 року, з початком військової агресії Росії проти України, безліч українців, росіян, німців і людей інших національностей стали вважати своїм моральним обов’язком допомагати українському війську в нерівній боротьбі з агресором.
Українська армія зразка 2014 року перебувала в дуже скрутному стані і її воякам бракувало майже все: від одежі, взуття, предметів особистої гігієни, харчових продуктів до технічних засобів. Військові шпиталі виявилися теж матеріально не готовими до прийняття великої кількості поранених. Крім того, військові вкрай потребували моральної підтримки. Навіть простий дитячий малюнок надихав захисників України.
«ФРАНКФУРТСЬКИЙ ОБОЗ група допомоги українській армії і пораненим у шпиталях»
Кожен з волонтерів спочатку йшов своїм шляхом. Люди купували і пересилали речі кожен по своїх каналах. Згодом волонтери стали контактувати один з одним через фейсбук, координувати свої дії та об’єднуватися у групи та спілки для більш цілеспрямованої закупівлі і доставки необхідних на даний момент речей в армійські підрозділи і шпиталі, допомозі дітям, хворим та бідним українцям.
Найвідоміші волонтерські групи
Найвідомішими з волонтерських спілок є:
«ФРАНКФУРТСЬКИЙ ОБОЗ група допомоги українській армії і пораненим у шпиталях»
«Мы с 2014 года помогаем исключительно тем, кто посвятил себя борьбе за Украину. Мы работаем с теми, кому доверяем уже много лет. Отчёты по сбору денег, фотоотчёты с получателями помощи можно без труда найти в нашей группе. Спасибо всем, кто с нами все эти годы!»: Ina Olynik
Світлини волонтерської групи «ФРАНКФУРТСЬКИЙ ОБОЗ група допомоги українській армії і пораненим у шпиталях»
«Deutsch-Ukrainischer e.V. Marburg OBOZ PLUS»
«Ми є спільнотою однодумців, що допомагає Україні. Біженці, поранені, люди, що потребують догляду, діти – це ті, кому ми намагаємося допомогти. Якщо вам небайдужа доля цих людей, доля України – ми будемо раді Вашій участі.
Ми проводимо збір гуманітарної допомоги по всій Німеччині. Ми відправляємо в Україну як великогабаритні вантажі, так і невеликі посилки. Відправка здійснюється за допомогою партнерських волонтерських організацій в Україні та з нульовими витратами для учасників групи.
В даний час наша спільнота активно співпрацює з Благодійним фондом “Нова Країна Україна” https://www.facebook.com/fnewcountry.»: написано на сторінці групи у фейсбуці.
Німецький часопис „Oberhessische Presse“ висвітлив діяльність цієї спілки у статті «ОДНЕ ЖИТТЯ « ДВА ТИЖНІ БЕЗ ВІЙНИ»».
Світлини волонтерської групи «Deutsch-Ukrainischer e.V. Marburg OBOZ PLUS»
«Kinderhilfe Ukraine: Rhein-Neckar für Novograd-Volynskij e.V.»
«Метою спілки є сприяння гуманітарній допомозі, а також освіті, мистецтву та культурі та міжнародному розумінню. Метою є, зокрема, проведення міжнародних святкових заходів, відпочинку та зустрічей для дітей та молоді, в основному з Новоград-Волинського регіону, підтримки малозабезпечених людей в Україні, а також інформаційних та культурних заходів, зустрічей та семінарів про Україну.»
Світлини волонтерської групи «Kinderhilfe Ukraine: Rhein-Neckar für Novograd-Volynskij e.V.»
Волонтерське життя
Це тільки два поста на фейсбук-сторінці моєї знайомої волонтерки Марини. За останні 5 років в неї інакших постів и немає. Ця жінка, як і багато українок, які живуть у Німеччині, живе від суботи до суботи, працюючи на роботі, роблячи все по дому, встигає подбати про онуків… А ще має «хобі» – весь тиждень вона купує, сортує, розкладає по посилках речі, які потім, саме в суботу, відправляються в дитячі будинки, на фронт, в сім‘ї загиблих на війні солдат, в дома пристарілих, навіть наші полонені отримують речі… Який дух, яку міць треба мати, щоб все це без втоми пакувати.
Мій родич, який в перший призов пішов на фронт у 2014 році розказував, що в нього не було ніякого обмундирування, каску і «бронік» йому купили сусіди-селяни. Він прослужив рік, а потім ще рік надстроково… Його мати латала коліна і лікті на «бундесверівському» костюмі, пересланому із Німеччини. І перші тепловізори, і біноклі з мережі супермаркетів Lidl, і «фліски», і навіть устілки з підігрівом з супермаркету Aldi – спочатку все це старанно постилось в фейсбук: «Агов, дівчата! В Lidl біноклі! Хто може, купуємо!» Або: «Сьогодні чекаємо! Треба сітки плести!» Чи так: «Терміново потрібні памперси для новонародженого, батько загинув, мати одна»… І всі, хто може, чи не може, купують, пересилають, питають друзів, збирають гроші… А потім маленькими партіями за свій кошт, пакувалось пересилалось, перевозилось… Отак ми єдналися і перетворювалися на націю.
А ще я маю друзів, які переслали 8 величезних фур з медичним обладнанням. Сергій і Олександр організували українців і відправили не одну тонну спеціальних медичних ліжок, інвалідних крісел та іншого інвентарю, а ми, дівчата, раді були старатися розпихати проміж ліжок коробки з одягом та памперсами.
Ще в Майнці є фінансовий фонд, який заснував професор Досс. На той час другу України вже було майже 80 років – дай Бог йому здоров’я ще на довгі роки! Він врятував життя трьом українським дітям, допоміг зробити протези українському солдату, який залишив на війні обидві кінцівки. Його девіз – якщо ти врятував одне людське життя, ти врятував світ – став відомим висловом у Німеччині.
Я маю друга – священика німецького деканату ПЦУ отця Петра Боканова. Він надзвичайний! За першою професією він вчитель. В Німеччині він працює програмістом, має непогану зарплатню. Паралельно з цим він закінчив духовну семінарію і став одним з трьох священиків німецького деканату ПЦУ. І чому б йому не сиділося вдома! Ні! Кожної неділі та по православним святам він проводить богослужіння по черзі у м. Франкфурт-на-Майні та м. Мангайм. Після богослужінь він часто їде у військовий шпиталь Кобленца до поранених, щоб підтримати їх словом Божим, домашніми пиріжками, що пече його дружина або прихожанки, і ласощами. А іноді батюшка їде на передову, бо він там також потрібен.
І ще я маю багато-багато друзів-волонтерів. Щоб ви були мені здорові, як кажуть в Одесі!
Мій родич на фронті, як і його побратими, вже понад 5 років першу п’ють завжди за волонтерів.